Причини і наслідки дитячої агресії » Мой малыш. Воспитание и развитие ребенка. <

Причини і наслідки дитячої агресії

агресивна дитинаХто винен і що робити, якщо дитина ПОЧала проявляти агресію стосовно не тільки до однолітків, але і до дорослих? Батькам важливо знати методи профілактики і корекції агресивної поведінки дитини.

Причини і наслідки дитячої агресії

Дитяча агресія має декілька ключових причин:

• самоствердження і залучення уваги однолітків та друзів;
• прагнення одержати бажане;
• прагнення до домінування;
• помста;
• захисна реакція;
• підкреслення власної переваги за допомогою утиску особистості інших.

У кожному другому випадку дитяча агресія – помилки батьків: недостатня або надмірна увага, небажання спілкуватися і вникати в проблеми дітей, брак часу. Жорсткіші чинники, що формують поведінку агресивної дитини, – суворе авторитарне виховання або несприятлива атмосфера в сім’ї, наприклад, батьки постійно сваряться і зривають злість на найближчому оточенні.

Що стосується психологічних чинників агресивної поведінки, то до них в першу чергу належать:

• відсутність навиків самоконтролю;
• низький рівень розвитку комунікативних навиків та інтелекту;
• примітивна ігрова діяльність;
• низька самооцінка;
• проблеми у стосунках з ровесниками.

Наслідки агресії, залишеної без профілактики і своєчасної корекції, можуть бути найсумнішими – від конфліктів з однолітками до асоціальної поведінки у дорослому віці.

Види дитячої агресії

Розрізняють 2 види агресії за відвертістю. Пряма агресія спрямована точно на об’єкт, який викликає роздратування, вона виявляється у вигляді погроз, хамства і застосування сили. Непряма агресія зазвичай спрямована на доступні об’єкти, на які безпечно випліскувати емоції. Наприклад, якщо дитина ображена на батька, вона може бити молодших братів і сестер або слабкіших однолітків.

Вербальна агресія – це погрози, крики і образи. Експресивна агресія зводиться до несловесних засобів вираження: міміки, жестів. Фізична агресія виявляється у вигляді грубого застосування сили, наприклад, бійки і псування речей. Автоагресія – одна з найбільш деструктивних в довгостроковій перспективі – це самозвинувачення, самоприниження, нанесення собі тілесних каліцтв, така поведінка особливо часто зустрічається у підлітковому віці.

Інструментальна агресія використовується для отримання бажаного, деколи неусвідомлено: дитина кричить і скандалить в магазині, вимагаючи від матері купити те, що вона хоче. Мотиваційна агресія – наперед спланована, наприклад, школяр б’є однокласника, який раніше чимось його зачепив.

Уважне спостереження і аналіз «передісторії» дитячої агресії допоможе відповісти на питання, чому дитина так поводиться і що з цим робити.

Агресивна дитина – що робити?

По-перше, варто відмовитися від вимогливості, що межує з тиранією – це тільки посилить схильність дитини до агресії. Вимоги до дитини повинні бути розумними, відповідними її віку і здібностей.

Також варто простежити за собою: який приклад ви подаєте дитині? Чи дозволяєте з чоловіком сваритися і ображати один одного при ній? У методах виховання батько і мати повинні бути єдині і послідовні, щоб у дітей не формувалися подвійні стандарти.

Що стосується реакції на агресію, то варто пам’ятати декілька простих правил. Моментальне і жорстке покарання за бійку або лайку не дасть потрібного ефекту: дитина приховуватиме реакції від батьків, але почне зривати злість на інших. При цьому потурання також неприпустимо, дитина завжди відчуває невпевненість і коливання батьків. Профілактика агресії – це поступове і планомірне формування довірливих відносин, теплих і щирих.

Для образного порівняння уявіть, що корекція запущеної агресії нагадує приручення дикої конячки – силу і слабкість вона не визнає, а єдине, що може спрацювати – довіра.

Конкретні методи корекції зводяться до наступних кроків:

1. Навчити виражати дитину гнів в прийнятній і адекватній формі.
2. Навчити володіти собою в будь-якій ситуації.
3. Відпрацювати прийоми і навики спілкування у конфлікті.
4. Допомогти формуванню емпатії.

Категория: Новости